Чи загрожують сонячні проекти приватній власності?

Чи варто боятися експропріації через сонячні електростанції?

Після нещодавніх випадків у Забоку та Преграді постає питання про можливість експропріації приватних земельних ділянок на користь проектів сонячних електростанцій – хоча поки що не зрозуміло, як саме закон буде застосовуватись на практиці.

У другому кварталі 2025 року політичні партії, такі як СДП та Možemo!, звернулися до Конституційного суду Республіки Хорватія з проханням перевірити конституційність положень, які дозволяють експропріацію земель не лише в державних, але й у приватних інтересах. Детальніше читайте у виданні Večernji list.

Одним із ключових прикладів є район поблизу міста Забок, де приватному інвестору було виділено близько ста гектарів землі для потенційного будівництва сонячних електростанцій – у той час як 328 власників сільськогосподарських ділянок вважають, що можуть постраждати. Деталі доступні на порталі Jutarnji.hr.

Правові основи експропріації та їх застосування

Відповідно до чинного законодавства, експропріація (позбавлення права власності або його примусова заміна) допускається за наявності суспільного інтересу, наприклад для будівництва інфраструктури, лікарень чи шкіл. Проте у наведених випадках занепокоєння викликає те, що землю вилучають на користь приватного інвестора – навіть якщо проект обґрунтовується як «зелений» енергетичний. Докладніше читайте на N1 Info.

Критики наголошують, що приватна власність є невідчужуваною згідно з Конституцією Хорватії, і будь-який процес експропріації має бути чітко обґрунтований і пропорційний. У зверненні до Конституційного суду особлива увага приділяється статтям Конституції, що стосуються права власності та принципу пропорційності. Детальніше – на Jutarnji.hr.

З іншого боку, прихильники енергетичного переходу підкреслюють, що для розвитку відновлюваних джерел енергії потрібен простір – однак залишається незрозумілим, як визначається критерій «суспільного інтересу», якщо інвестор не держава, а приватна компанія.

Чому приклад з Істрії та інших регіонів є важливим

Хоча поточний випадок стосується переважно регіону Загор’є, його наслідки можуть поширитися й на інші частини Хорватії, зокрема регіони, такі як Істрія. У районах із великими сільськогосподарськими площами та потенціалом для сонячних проектів існує ризик, що законодавча база може дозволити експропріацію під приводом «зеленої трансформації».

Це означає, що власники земель – особливо малі фермери – можуть опинитися під тиском продати свої ділянки або втратити право розпоряджатися власною землею. Кілька важливих аспектів у цьому контексті:

• Не завжди зрозуміло, як визначається придатність земельної ділянки для проекту і чи розглядалися альтернативи – наприклад, державні землі або дахові установки. Детальніше – у Novi list.
• Компенсація, запропонована власникам, часто критикується як занадто низька та непропорційна втратам урожайності або потенційного зростання вартості землі. Деталі – на Ni Zagorje Malo.
• У деяких випадках процес експропріації починається без повної та прозорої комунікації з власниками, що створює додаткову невизначеність. Детальніше – на HRT Vijesti.

Ризики, які слід враховувати

По-перше, існує ризик, що закон може бути використаний не лише для суспільного блага, а й для приватних інтересів – що у правовому контексті викликає питання пропорційності та законності. По-друге, якщо застосування закону не буде чітко визначене на регіональному рівні, це може підірвати довіру громадян до інституцій і викликати опір. По-третє, у таких регіонах, як Істрія, де земля має високу сільськогосподарську та туристичну цінність, кожен проект повинен враховувати місцеві особливості та вплив на довкілля.

Втім, залишається незрозумілим, наскільки детально визначені механізми застосування закону, як будуть захищатися права власників і які захисні інструменти будуть їм доступні. До остаточного рішення Конституційного суду та можливих змін законодавства залишається простір для різних тлумачень – і потенційних ризиків.

Висновок

Хоча розвиток відновлюваних джерел енергії є одним зі стратегічних пріоритетів Хорватії, залишається питання: наскільки цей процес може здійснюватися з повагою до права власності та інтересів місцевих громад. Приклади, подібні до випадку в Загор’ї, демонструють важливість контролю за тим, як застосовуються такі інструменти, як експропріація – не лише в ім’я зеленої трансформації, а й відповідно до принципів правової визначеності та захисту власності.

Для таких регіонів, як Істрія, це не обов’язково повториться – але важливо залишатися поінформованими та стежити за можливими змінами законодавства, які можуть вплинути і на місцевих землевласників.